Стандартний опис даного проєкту буде просто не коректний.

Перш за все через те, що встановлення станцій відбувалось в місцях, де ведмеді бояться ходити і вовки навіть не виють. Так, це десь на краю світу, де мобільний телефон виконує функцію підставки під залізну кружку і причина тому - повна відсутність звʼязку. Але також це ідеальне місце для побудови зеленої енергетики (найближчий стовп, навіть без проводів - за 19 км).

Отже, історія почалась з ТЗ (технічного завдання) - потрібен полив горіхової плантації. 220 В забезпечувались в кращому випадку від генератора. Для поливу дерев потрібно забезпечити 60 кубів води на добу (тут у нас стався легкий шок). Ну і останнє - акумуляторів не буде, тому що бюджет обмежений.

Рішення було знайдено досить швидко: спеціалізовані насоси + контролери + сонячні панелі в кількості 3-х комплектів.

Але найцікавіше почалось, коли ми прибули з обладнанням до найближчого від плантації села. Виявилось, що до місця прибуття потрібно їхати 19 км, але не машиною, а трактором! І тут все заграло зовсім іншими барвами. Їдемо ми на тому мінітракторі, полями, ярами, беремо брід за бродом, підіймаємось на крутезні пагорби і це все під рясний весняний дощик, та ще й сидячи в причепі. Тракторець, регулярно буксуючи, рясно закидає нас родючим чорноземом або травичкою.

19 кілометрів промайнули майже непомітно, ага... Прибули ми на локацію вже брудні та мокрі до нитки. Але хмари розігнав ароматний весняний вітерець і виглянуло лагідне сонечко. По прибуттю на сирих дровах швиденько заварили зігрівального чайку та підготували обладнання для встановлення. А вже після чаювання почався процес монтажу. Глибинний насос занурився в заздалегідь підготовлену свердловину, були встановлені провода, контролер, сонячні панелі. Перевірка мультиметром та токовими кліщами. Максимальна потужність чудова - 1420 Ват ми збираємо з одного комплекту.

Запуск, хвилина неймовірної тиші та тремтіння в сердечку і за кілька секунд приємне дзюркотіння водяної цівки.

Тест показав, що відро води набирається 3 хвилини - повільно. Тож ми змінили налаштування контролера і відкоригували кут нахилу сонячних панелей. Та в цей час сонечко зайшло за хмари. Біда, потрібно швидко все тестувати. 30 хвилин пішло на налаштування та усунення недоліків і удача нам посміхнулась - сонечко знову починає дарувати свої теплі промені. Запускаємо систему - 22 секунди 10 літрів води. Чудовий результат - все як і планувалось!

Вже по відкатанній схемі монтуємо ще два комплекти, тестуємо і залишаємо системи набирати водичку в величезні резервуари, з яких за допомогою мотопомпи до деревець буде подаватись вже прогріта вода, тим самим давати їм можливість гарно рости і дарувати якісний врожай.

Робочий день пролетів, наче на одному подиху. Поки ми зібрали інструмент, стало темно і ми поїхали назад на вже знайомому тракторці до місця старту. Це теж був окремий квест, бо на півдорозі в нашого "всюдихода" зникло світло, а за годину до прибуття хлинув дощ. Налобні ліхтарики, багнюка, яри, струмки, річка, що змила місток і змусила нас їхати ще на 3 км далі... Це, напевно, був найцікавіший інстал за останні декілька років. )))

А тепер трохи технічних характеристик:

• три сонячних поля потужністю по 1650 Ват.
• спеціалізовані глибинні насоси.
• спеціалізовані контролери.